Горіс розташувався на сході Сюнікської області. Навколо міста багато скель трикутної форми, і в Вірменії такого більше ніде немає. Архітектура міста зберегла дух XIX століття.
Будинки в Горісі, в основному, двоповерхові, і побудовані вони ще за радянських часів. Не так давно в місті була побудована набережна над річкою Варарак з оглядовим майданчиком на старий Горіс. Нове місто розташувалося праворуч річки Варарак. Дахи будинків, в основному, покриті червоною черепицею, за що Горіс отримав назву «міста червоних дахів».
Про історію міста
Датою заснування вважається 1870 рік. До речі, недавно Горісу виповнилося рівно 150 років. До цього тут з найдавніших часів знаходилося поселення. За часів Вірменського царства воно відігравало одну з провідних ролей в провінції Сюник, а в середні віки місцеві взаємодіяли з Великим шовковим шляхом. З XVI століття територія входила в Перську імперію, а в 1813 році за Гюлістанським мирним договором поселення перейшло Російській імперії. У той час в Горісі перебувало всього 100 житлових будинків, а після 1830-их дуже багато вірмен біженців з Ірану переселилися в Горіс.
Влада вирішила побудувати нове місто. Жителі почали будувати нові двоповерхові будинки, і до 1870 року місто Горіс вже було центром регіону і одним з п’яти великих міст Вірменії на той момент – Шуші, Єреван, Александрополь (Гюмрі), Нор-Баязет (Гавар), Горіс.
Був накреслений генеральний план в шаховому вигляді, а спеціальне бюро затверджувало кожен будинок. За зовнішнім виглядом міста дуже суворо стежили. На жаль, прилеглі пагорби і гори не давали місту можливості розширитися на всі боки. У радянські роки Горіс значно зріс, проте не втратив свого своєрідного виду – сьогодні в місті проживає близько 20 000 чоловік.
Назва Горіс теж стара, іноді можна зустріти варіант Кёрез. За однією з версій назва означає «Скалисте місце». Це через те, що навколо міста багато скель.
У старому Горісі знаходяться церква Святої Ріпсіме (XVIII століття), будинки-музеї Сіро Ханзадян і Акселя Бакунца. Головна площа Горіса носить ім’я Григора Татеваци. Це не тільки площа, але і діловий центр Горіса. Тут розташовані будівлі мерії, міського суду, банків, будівля театру і різних організацій.
Все дуже акуратно, чисто, немає ніякого сміття, ведуться будівельні роботи по ще більшому благоустрою міста.
Цікавий факт – в Горісі вінчався Гарегін Нжде – відомий вірменський політичний і військовий діяч, а рік по тому тут же пройшла церемонія посвяти його на посаду спарапета.
