Тут дуже жарко, досить душно, але при всьому при цьому – мило. Тому що це – Пуерто-Ріко!
Пуерто-Ріко – це острів в Карибському басейні. Він не великий. Максимальна довжина від краю до краю 65 кілометрів. Це майже рай. Середньорічна температура тут +28 градусів.
Якщо ви вважаєте, що Пуерто-Ріко не найпопулярніший туристичний напрямок, то подивіться на статистику. Сан-Хуан – столицю Пуерто-Ріко в рік відвідує 5 000 000 мандрівників, а для порівняння – Ібіцу відвідують в рік 3 500 000 туристів, а порт Сан-Хуан самий завантажений в світі.
У Пуерто-Ріко все щось нагадує – Капітолій, поліцейські машини, поштові ящики, місцевий прапор …
Вони всі навівають якісь дивні порівняння. Розберемося зі статусом Пуерто-Ріко. Це не незалежна держава, це залежна територія.
Вона знаходиться під управлінням Сполучених Штатів Америки, але не є її частиною. Тут ходить долар, частково діє конституція США, неодноразово проводилися референдуми про приєднання Пуерто-Ріко до США на правах 31-го штату, але Америка не поспішає приєднувати Пуерто-Ріко. Швидше за все, найближчим часом ми не побачимо його в складі США, хоча пуерторіканці щиро намагаються. Вони навіть поставили пам’ятники американським президентам перед місцевим Капітолієм.
Найцікавіше те, що Америка вже одного разу намагалася купити Пуерто-Ріко у Іспанії за 160 000 000 доларів – Іспанія відмовилася.
Пуерто-Ріко відомий, завдяки двум речам – Рікі Мартіну і рому. Тут знаходиться найбільший в світі завод з виробництва рому – Bacardi.
Знаменитий коктейль Піна-Колада придумали теж тут в 1963 році.
Пуерториканки, досить, красиві. П’ять представниць Пуерто-Ріко в різний час завоювали титул «Міс Всесвіт». І тут цікавий факт – і в конкурсах краси, і в Олімпійських іграх Пуерто-Ріко бере участь на правах незалежної країни.
По паркам Сан-Хуана розгулюють півні. Півнячі бої тут легальний і дуже популярний вид спорту.
Вулиці старовинного Пуерто-Ріко вимощені бруківкою, яка має дуже цікавий блакитний відтінок. Ця бруківка, перед тим як стати бруківкою, була нічим іншим, як баластом на іспанських кораблях, які припливали в Сан-Хуан. А свій незвичайний блакитний відтінок вона придбала з двох причин. По-перше, вона дуже стара, а, по-друге, тут дуже волого.
Ще один цікавий факт – пуерторіканці не платять прибутковий податок – один з ключових податків в світі. Слід особливо відзначити, що пуерторіканці відкриті і привітні люди, з ними все по-душевному і по-дружньому. Це плюс!
Ще одна важлива річ, про яку не можна не сказати. У 2017 році на Пуерто-Ріко обрушився ураган «Марія». Швидкість вітру досягала 280 км / год. Наслідки катастрофи були жахливими. Відновити електрику вдалося тільки через 3 місяці і то в головних районах. На периферії люди залишалися без світла протягом року. Було складно, і люди почали виїжджати. Урагани в Пуерто-Ріко не рідкість. За статистикою, в середньому, відбуваються один раз на рік. Частіше бувають не такої руйнівної сили, як в 2017 році, або зовсім проходять стороною.
Якщо ви мрієте оселитися на березі океану, не забувайте, що життя там не таке солодке, як може здатися на перший погляд.
І останнє, про що потрібно сказати – Пуерто-Ріко поступово відновлюється, і краще, що ми можемо зробити, щоб допомогти, це приїхати в цю країну – туризм є не останнім напрямком її доходів.
Якщо ж ви вирішили провести свою відпустку на березі океану, і бажаєте зробити це з комфортом, компанія Cofrance організує оренду літака на найвигідніших умовах. Звертайтеся!
