Цивільна авіація Вірменії була створена в далекому 1933 році 30 вересня на базі сьогоднішнього аеропорту «Єребуні». Все починалося з одномісних ПО-2, а сьогодні в арсеналі 350-місцевих Іл-86. Великий внесок у розвиток льотної сфери республіки вніс начальник Вірменського управління ГА заслужений пілот СРСР Дмитро Олександрович Абашьян.

Далеко не прості часи настали після придбання Вірменією незалежності. «Відкрите небо» виявилося, дійсно, відкритим для іноземних держав. Повітряний простір Вірменії приносило їм чималий дохід. І це все на тлі складної політичної ситуації. Але політика – не наша сфера, але не будемо про сумне.

У статті ми розповімо про одного з наших прославлених пілотів – заслуженого льотчика-випробувача, Героя Росії, кавалера ордена «Дружба народів» і ордена «Мужності» Рубен Татевосовича Єсаяні.

У 60-ті роки, після того як закінчив льотне училище, Єсаян почав свою професійну діяльність в АрмУГА. Майстерність пілота відточувалося не один рік. Тільки завдяки завзятості і наполегливості, повній самовіддачі улюбленій справі, Рубен Єсаян пройшов непростий шлях від другого пілота до командира екіпажу літаків ІЛ-18, ТУ-134 та ТУ-154, а трохи пізніше став начальником льотно-штурманського відділу управління.

Але авіатор мріяв про випробування нових моделей літаків. У 70-их роках Єсаян переїхав до Москви, де збулася його мрія, і він став льотчиком-випробувачем. Майстерність і витримка пілота не раз перевірялася в украй складних і екстремальних ситуаціях.

Так, в квітні 1974 року, коли Єсаян здійснював політ на літаку Ан-12, несподівано виникла пожежа в одному з двигунів. Командир не розгубився, і зробив благополучну посадку в Кишиневі. Про цей подвиг писали багато газет. Зокрема, в журнал «Цивільна авіація» особливо відзначив бездоганну роботу льотчика і чіткі дії екіпажу.

У 1980 році Рубен Єсаян знаходився в Анголі в службовому відрядженні. Він був командиром екіпажу Як-40, який обслуговував міністра оборони країни. Під час одного з чергових польотів літак потрапив в зону бойових дій, і був підбитий ворожими силами. Отримавши серйозні пошкодження, літак втратив керування. Але майстерність і самовладання Єсаян і на цей раз врятували від неминучої загибелі екіпаж і високопоставленого чиновника. Пілот благополучно здійснив вимушену посадку. Ніхто не постраждав.

У 2000 році в Антарктиді Єсаян здійснював складну операцію з десантування з літака Іл-76 на полярну станцію «Схід» 28 платформ з дизельним паливом. Згодом операцію назвуть унікальною.

 

Позаштатних ситуацій на рахунку Рубена Татевосовича незліченна безліч. Йому доводилося не тільки садити літаки в екстремальній ситуації, а й виконувати інші складні операції. У 2011 році на пасажирському лайнері ТУ-154, яким керував Єсаян, стався повна відмова електроенергетики. Командир не втратила самовладання. Завдяки відмінній видимості в цей день, вдалося виявити коротку смугу занедбаного аеропорту. З ювелірною точністю літак приземлився, змітаючи по ходу руху рідкісні дерева. Всі врятувалися. А ось піднімати пошкоджений літак і переганяти на ремонт знову довелося Єсаяну.

Працюючи в Росії, Рубен Татевосович не переривав зв’язків з вірменськими колегами. Він приїжджав до Єревану у службових справах і у відпустку, ділився досвідом на зустрічах з льотним складом, давав поради, допомагав.

Не можна не відзначити і ще один рекордний рядок в біографії. Рубен Татевосович – єдиний пілот, який в 67 років отримав допуск до виконання небезпечних перегонів. Нині професіонал найвищого класу на пенсії.