Що ж такого незвичайного в Гюмрі, і навіщо нам туди вирушати? Нижче ви дізнаєтеся, наскільки унікальний зовнішній вигляд міста. У центрі збереглося безліч будівель XIX століття. Трохи розповімо про діючу російську військову базу, наслідки руйнівного землетрусу 1988 року, місцях, де знімалися вірменські радянські фільми.

Гюмрійци дуже пишаються своїм містом, і вважають його краще самого Єревана. Можливо, цьому є пояснення – тут є те, чого немає більше ніде в Вірменії. Але про все по порядку.

Гюмрі відрізняється високим ступенем безпеки. Клімат тут також відрізняється від єреванського – тут влітку буває не так жарко, як у столиці, Араратській долині, Мегрі або Капаней. Взимку не буває сильних холодів, як в перерахованих вище районах Вірменії.

У 1988 році в Гюмрі (тоді він називався Ленінакан) і околицях стався страшний 10-ти бальний землетрус, в якому загинуло близько 25 000 чоловік.

До речі, ця катастрофа трапилася через два роки після аварії в Чорнобилі. Близько півмільйона людей опинилися безпритульними. Їх терміново потрібно було кудись поселити. У 90-их роках з нуля на пустирі побудували 58-ий квартал. Також по сусідству є і австрійський квартал, де все виглядає, як в Австрії.

Всі будинки відбудовані за новою технологією, враховуючи помилки більш ранніх споруд, які не вирізняються високою сейсмостійкістю. На жаль, не всі плани з відновлювального будівництва в Гюмрі були здійснені, так як Радянський Союз розпався. Крім австрійського кварталу в Гюмрі є італійська поліклініка, в довколишніх селах – квартали, побудовані литовцями і італійцями.

Австрійський квартал побудований родиною будівельного магната Роберта Рогнера, і спочатку був призначений для громадян з обмеженими можливостями. Все було облаштовано для їх максимального комфорту – від тротуарів до пандусів і затишних задніх двориків.

У Гюмрі встановлено пам’ятник Мати-Вірменія в честь героїв, полеглих у Великій Вітчизняній війні, і меморіал, присвячений містам-героям.

Ще одне цікаве місце – Чорна фортеця. Існує хибна думка, що це оборонна споруда.

Насправді – це фортеця-склад. Ще одна незвичність Гюмрі – це те, що близько 5% міста займає чинна російська військова база. Вона єдина в регіоні. Найближчі російські бази знаходяться в Абхазії і Сирії. Заснована вона була ще в 1837 році особисто імператором Миколою I. Він привласнив поселенню статус міста і перейменував його в Олександропіль. Після цього місто стало активно розвиватися. Величезний наплив туристів в Гюмрі був в 2016 році з нагоди візиту Папи римського Франциска.

У місті збереглася ще з радянських часів унікальна перукарня. Тут все залишилося так само, як і було за Радянського Союзу. Також є перше інклюзивна кафе в країні. Воно називається «Арегак» ( «Сонечко»). Тут працюють люди з обмеженими можливостями. Тут завжди панує дуже тепла атмосфера, подають найсмачнішу каву і свіжу випічку.

У місті збереглося багато старовинних будівель. Їх багато навколо галереї сестер Асламазян – ідеальне місце для інстаграмних фотографій.

Ще одне унікальне місце – гюмрійскій Голлівуд. Це невеликий дворик, де знімалися багато радянських вірменських фільмів, в тому числі за участю Фрунзіка Мкртчяна. Гюмрійські вулиці, в основному, всі бруковані. Деяким з них понад 150 років. А ще в Гюмрі багато ресторанів, де вас смачно нагодують.