Арагац – найвища гора Вірменії. Висота її становить 4095 метрів над рівнем моря. Піднятися на гору не так просто. Чим вище, тим складніше стає дихати. За порівняно коротку подорож можна побачити всі чотири пори року – на вершині панує зима, трохи нижче – осінь, ще нижче вас зустрічає літо, а біля підніжжя – справжня весна. Перепади температур дуже різкі. Якщо біля підніжжя гори 25 градусів, то на вершині не більше 4-ох.

Без теплих речей в горах робити нічого. І не важливо, літо чи на подвір’ї або осінь. Але холод не єдина неприємність, з якою доведеться зіткнутися при сходженні – потрібно ще звикнути до розрідженого гірського повітря. Спочатку може крутитися голова, від перепаду висот вуха закладає, як в літаку. Втім, голова йде обертом не тільки від кисневого голодування, а й від фантастично красивих гірських пейзажів.

З усіх боків тебе оточують хмари, і здається, що йдеш по поверхні Марса. На висоті 3200 метрів знаходиться найкрасивіше гірське озеро Карі лич (Кам’яне озеро). Як і у всього в Вірменії, у нього є своя легенда.

Давним-давно на горі Арагац жили кам’яні дракони. Після смерті вони перетворювалися в швидкі ріки, і, без особливого жалю, розбігалися в різні боки. Але чотири брата дракона були дуже дружні, і не хотіли розлучатися, ні за життя, ні після нього. Біля підніжжя гори викопали вони величезну яму, в яку, ставши річками, направили свої води. Так на Арагац з’явилося озеро Карі лич. До речі, на березі цього озера знаходиться станція з вивчення космічних променів Єреванського фізичного інституту, яка була заснована відомими вірменськими фізиками братами Аліханян.

 

Фортеця Амберд

Раз вже була розмова про драконів, саме час згадати про замки. Благо, в Вірменії їх багато. Нам навіть не доведеться залишати Арагац. На висоті 2200 метрів розташувалася одна з найбільш неприступних фортець Вірменії – Амберд.

Знаходиться вона так високо не випадково. Ворожі війська, які піднімалися, щоб її завоювати, були дуже ослаблені, так як кисню не вистачало. Відповідно, зруйнувати її вони не могли, але, на жаль, це зміг час.

Фортеця Амберд була закладена в VII столітті. Її масивні вежі, звернені до вершин Арагац, немов кидали виклик ворогові, і ворог цей виклик прийняти боявся. Довгий час замок не тільки здавався, а й був неприступним. Протягом декількох століть хмарною цитаделлю вдалося заволодіти лише двічі. У 1070-му році це зробили сельджуки, а в 1236 вона впала під натиском монголів. Але вже в кінці XIII століття була відвойована і відновлена.

І зовні, і зсередини Амберд саме втілення середньовіччя. Не випадково ця фортеця так полюбилася кінематографістам – тут знімали, наприклад, гучний фільм «Сволота».

У Вірменії радує все – люди, сонце, гори, дороги. Пересититися ландшафтами країни неможливо. Пейзажі за вікном автомобіля змінюються кожні п’ятнадцять хвилин. Сосновий ліс переходить в альпійські луки, зелені долини – в кам’янисті плато, осінь перетворюється в зиму, а зима – в літо. За кожним поворотом нові фарби, кольори, відтінки. На луках мирно пасуться вівці.

 

Пам’ятник алфавіту

Вірмени дуже пишаються і люблять свій алфавіт. На території країни існує кілька пам’ятників буквам. Один з них розташовується недалеко від гори Аралер. Букви, виконані з каменю, мають своєрідну форму, і з ними пов’язано безліч містичних збігів.

У Вірменії кожен школяр знає ім’я Месропа Маштоца – творця національної писемності, просвітителя, ченця, ученого.

Професійні каменерізи з усієї Вірменії брали участь у створенні пам’ятника алфавіту, який сьогодні є улюбленим місцем відвідування для туристів, а фото з першою літерою свого імені – це вже традиція.